Кожного разу,
коли до мене приходять першокласники, дуже хвилююся, бо розумію, що повинна не
тільки сформувати у дітей певні знання, вміння та навички, а й розкрити
здібності кожного.
Для усіх
моїх маленьких учнів я намагаюся бути не тільки першою
вчителькою, а й другою мамою, знайти «ключик» до серця кожного .
Мені цікаво
все із моїми учнями: радіти, інколи засмучуватися разом з ними, давати їм
поради. А вони віддають мені свою любов і повагу. За це я їм вдячна.
Усе в
житті починається з любові. У ній народжується краса, гармонія,
лад, єдність. Любов — радість, любов —
джерело натхнення. Тому основним моїм принципом є ЛЮБИТИ: любити життя,
любити людей, любити свою професію. Потрібно відкривати своє серце і душу
для близьких і рідних, для друзів, творити добро на землі.
Потрібно будь-що залишатися людьми, бо це мистецтво щонайвище в світі.
За час роботи було багато радісних моментів, коли я гордилася, що я – учитель. І сьогодні я розумію: якщо хоч одна дитина з
вдячністю згадає мої уроки, моя праця не буде марною.
Я щоранку заходжу в клас.
На дитячих
обличчях
- усміх.
Що я варта, діти, без вас?
Ви – натхнення моє, мій успіх.
За плечима - минулі роки,
Але й досвід прийшов з
літами.
Що я варта без вас, малюки?
Я безмежно люблю вас, я з
вами.
Щоб любові вогонь не згас,
Щоб віддать дітям серце і
душу,
Я щоранку заходжу в клас,
Я - учитель, я вчити мушу!
Немає коментарів:
Дописати коментар